ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

21 травня - День вишиванки. В цей день всі охочі долучаються до спільного вшанування традицій, одягнуть вишиванку,яка не тільки підкреслює нашу національну ідентичність,вона є зв'язком з нашими предками вже багато століть,в них була тяга до прекрасного і містичного,Жінки вишивали сорочки обереги для своєї родини,і сьогодні вишиті рушники "на щастя на долю"також стелять молодим на весілля,рушником під час вінчання зв'язують руки.Вишиванка завжди була і формою протесту і патріотичним проявом(19 лютого 2013 р. фракція «Батьківщина» прийшли на засідання Верховної Ради у вишиванках на знак протесту проти закликів депутата Михайла Чечетова (Партія регіонів) заборонити одягати вишиванки у Парламенті. Це унікальний одяг,який не втратить своєї популярності,тому що це дуже гарно і зручно,вона може бути і вишуканою і елегантною в сучасній інтерпретації,По версії американського Vogue, українська вишиванка стала новим модним трендом. Долучайся до флеш-мобу - одягни вишиванку:)))

І ЗНОВУ СЛОВО ПРО МАМУ...

КОЛИ БОГ ТВОРИВ МАМУ

Одного разу добрий Бог вирішив створити... маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
– Ти стільки часу тратиш на неї!
– Так... Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все – від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо спитав:
– Шість пар рук?
– Не в руках проблема, – відповів Бог, – а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
– Аж стільки! – скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
– Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару – на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе».
– Господи, – сказав ангел, – вже пізно, йди відпочивати.
– Не можу, – відповів Господь. – Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
– Надто ніжна, – сказав, зітхаючи.
– Але витривала! – відповів Господь із запалом. – Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
– Вміє думати? – спитав ангел.
– Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
– Тут щось стікає, – сказав здивовано.
– Так, це – сльоза, – відповів зі смутком Бог.
– А для чого вона? – спитав ангел.
– Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
– Господи, Ти – справді геній! – вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
– Правду кажучи, це не Я створив... ту сльозу...
Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?

Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі».

10 ТРАВНЯ - ДЕНЬ МАТЕРІ

"Немає нічого святішого і безкорисливішого за любов матері; всяка прихильність, всяка любов, всяка пристрасть або слабка, або своєкорислива в порівнянні з нею,"- сказав Віссаріон Бєлінський. І це справді так, бо ніхто так не любить і не вболіває за нас, як наші матері. Якби могла небо б прихилила, якби могла, якби...

Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу і наймилішу людину у світі. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси і щастя, щоб вона дарувала життя і була продовжувачем роду людського.

Тому сьогодні в цей пресвітлий день - День Матері я вітаю всіх матерів і бажаю їм радості, здоров'я і МИРУ.

Якби в словах була пророча сила, 

А в серці полум’я цвіло,

То ми б для тебе все зробили, 

Щоб дня в житті сумного не було.

Всю доброту, яка існує в світі, 

Всю радість, що живе поміж людей,

Найкращі всі на світі квіти 

Даруємо тобі у цей святковий день.

Достатком хай оселя буде повна, 

Нехай скликає внуків та дітей,

А ти, красива, горда і щаслива, 

До сотні літ стрічала щоб гостей!

8 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ

Тут обелісків ціла рота.

Стрижі над кручею стрижуть.

Високі цвинтарні ворота

Високу тишу стережуть.

Звання, і прізвища, і дати.

Печалі бронзове лиття.

Лежать наморені солдати,

А не проживши й півжиття!

Хтось, може, винен перед ними.

Хтось, може, щось колись забув.

Хтось, може, зорями сумними

У снах юнацьких не побув.

Хтось, може, має яку звістку,

Які несказані слова...

Тут на одному обеліску

Є навіть пошта польова.

ЛІНА КОСТЕНКО

КРОСВОРД "СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ"