середа, 25 березня 2015 р.

А ЖИТТЯ  ВСЕ-ТАКЕ ЯСКРАВЕ...


"Який прекрасний світ...",- мені так хочеться співати! Чому? А все тому. що вчора я брала участь в чудовому заході. який організовує компанія  Microsoft, це VI Форум вчителів-новаторів. І ще сьогодні я ще подумки в Києві серед найкращих вчителів України. 
На форум прибули вчителі з усіх куточків. Я дуже щаслива, що була  запрошена на такий визначний захід. Організатори постарались створити для освітян такі умови, щоб вони хотіли приїхати знову. Кожна дрібничка на шляху до місця проведення форуму говорила про те, що ми ну дууууже дорогі гості: і табличка-вказівник на вулиці, і елегантні та ввічливі чергові на рецепшені, іменний пластиковий бейдж з програмою форуму на зворотньому боці.
Відразу ж поринаєш у невимушену обстановку неформального спілкування! І виявляється, що добра половина присутніх – твої віртуальні знайомі. З великим задоволенням вони стали реальними друзями!
Надзвичайно активний видався день. Потрібно було стільки встигнути: і поспілкуватися, і сфотографуватися, ознайомитися з новими гаджетами, що знаходилися в холлі (на них можна було спробувати попрацювати), і прослухати дуже цікаві та актуальні виступи Наталії Морзе, Артура Кочаряна, Світлани Літвінової. Всього й не перерахувати! 
Повернулася додому з великим багажем нових ідей, бажанням творити, вчитися новому. Світ став ширшим завдяки друзям з усієї України.

Дякую компанії Microsoft за цей цілющий ковток свіжого повітря, наповненого великим позитивним зарядом енергії.



субота, 21 березня 2015 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня.
 Вперше це свято було відзначено 21 березня 2000 року. В «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року. 
В наш час, коли Україну штучно поділили на західну і східну, коли є "ми" та "вони", треба триматися того, що об'єднує. На мою думку, це поезія. Адже це така дивовижна сила, яка вміє зачепити серце кожного. Для неї немає географічних кордонів і меж. Тому сьогодні, вітаючи всіх із цим святом, презентую вашій увазі поезію геніальної Ліни Костенко :


Все більше на землі поетів, 
вірніше – 
тих, що вміють римувати. 
У джунґлях слів поставили тенета, 
але схопити здобич ранувато. 
Зайці, папуги, гнізда горобині… 
Великий щебет, писк і цвірінчання – 
таке, 
що часом хочеться людині 
поезію шукати у мовчанні. 
Хай метушиться дріб'язок строкатий, 
міняє шерсть залежно від погоди… 
Поете, 
вмій шукати і чекати! 
Найкращий вірш ще ходить на свободі.

пʼятниця, 20 березня 2015 р.

ЩАСТЯ....


Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих.
                                                                           Григорій Сковорода


Сьогодні незвичайний день - День Щастя.  Кожен уявляє своє щастя по-різному:



                                     Для одних – це почесті, хвала,
                                     А для інших щастя – у багатстві,
                                     Бідність для таких людей – біда.
                                     Хворим щастя бачиться в здоров’ї.
                                     Кожен, хто згубив його, жалкує.
                                     Мати за одужанням дитини
                                     Власного життя не пошкодує.
                                     В’язень мріє про жадану волю.
                                     Одинокого гнітить біль самоти.
                                     Важко, мабуть, на усій планеті
                                     Повністю щасливого знайти.
                                     Під загальний заголовок «щастя»
                                     Безліч можна віднести речей.
                                     І, можливо, стільки його видів,
                                     Скільки на Землі живе людей.

 Щастя не існує незалежно від нас, а передумови задоволення і щастя лежать у нас самих, у наших зусиллях. Зрозумівши, що без власних зусиль ми не зможемо досягти ні успіхів, ні задоволення та щастя,, ми зробимо перший крок до здійснення наших прагнень. Той, хто не зрозумів цього, все життя чекатиме хвилини, коли доля подарує йому щастя, замість того, щоб зосередити всі зусилля на досягненні якоїсь мети і досягти її.  Аналізуйте свої успіхи і невдачі, з’ясуйте, що вам вдалося добре, а що ні. Шукайте свої помилки, щоб уникнути їх в майбутньому. Люди майже щодня думають про неприємні речі, турботи, тривоги і рідко, згадують про те, що їм вдалося, що хорошого приніс їм цей день. Де вже там думати про щастя. Поміркуйте про це.
      Мабуть, варто щодня хоча б кілька хвилин думати про те, що все добре, ви і ваша сім’я здорові, ви вчитеся, що сьогодні вам вдалося зробити якісь справи і , можливо, ви одержали якусь насолоду. Психологи стверджують: якщо ви відчуваєте щось приємне або думаєте про нього, то думки про неприємне відійдуть на другий план. Найнещасніший з усіх людей той, хто постійно думає про свої кривди, нещастя. Перевірте себе, чи не властива вам це помилка. Чи не тягнете ви за собою сумне минуле замість того, щоб жити сьогоднішнім днем і радіти навіть дрібницям?

     Я бажаю вам досягти справжнього людського щастя. Хай кожному з вас воно усміхнеться. Будьте щасливі!






четвер, 19 березня 2015 р.

... Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа...
19 березня для мене особливий день, адже саме в цей день народилась моя улюблена (і не тільки моя) поетеса Ліна Костенко. Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Василівни. У її дивовижному за красою і силою поетичному голосі гармонійно поєдналися зворушлива ніжність жінки і твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття і пристрасна емоційність трибуна. Поетеса живе і творить у Києві. Вона прийшла у світ української поезії у дерзновенний і обнадійливий час, коли молоде покоління шістдесятників потужно заявило про світанок нового дня в мистецтві і суспільстві. Для мене Ліна Василівна не просто жінка, не просто поетеса, передусім вона - символ України, голос українського народу, душа нашої нації. Кожен її твір, кожен рядочок западає глибоко в серце і ... очищає. Для мене її поезія - цілющий бальзам, який гоїть рани і вселяє віру в краще майбутнє. Тому в день народження Ліни Костенко ще раз пориньмо у поетичний дивосвіт її цілющого слова і по-новому перечитаймо знайомі рядочки. Поезія Ліни Костенко — справжня, неповторна в найглибшому сенсі цього слова. Вона вбирає в себе Світ і Слово: 

Поезія — це завжди неповторність, 
якийсь безсмертний дотик до душі. 

неділя, 15 березня 2015 р.

КНИГА - ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ
У століття інформаційних технологій ми практично забули, що таке книга. Стара, добра паперова подруга в години навчання або дозвілля. Ви, напевно, пам’ятаєте ще хрускіт сторінок щойно купленої книги, запах чорнила. Мудрість, укладена в її обіймах, окриляє нас. Ось тому пропоную вам підбірку — Цікаві факти про книги.
Книги – світові рекордсмени
1. Найдовша книга в світі


Довжина понад 1856 метрів, зроблена з папірусу, намотаного на жердину. Цей рекорд був зареєстрований нотаріусом 23.05.2009 року в місті Кастелло. Його втілили в життя 400 хлопців з навчального центру цього міста, їхні родини та викладачі. Назва величезної книги — «Фантастично», вона складається з 11 казок.



2. Найменша книга

У 1997 році Коненко видав Мікрокнижку А. Чехова «Хамелеон» розміром 0,9 х 0,9 мм. У 2002 році супермікрокнига була занесена в Книгу рекордів Гіннесса.

3. Найпрацьовитіший письменник у світі

Філіп М. Паркер
Він створив і запатентував спеціальну комп’ютерну програму «Long Tail», яка сама збирає інформацію з Інтернету і різних баз даних, і за допомогою спеціального шаблона створює з неї легкі для читання книги. За словами Паркера, на їх створення йде 15 хвилин і собівартість такої продукції становить 25 центів. Створив він вже більше 107 000 книг.

Звичайно, більшість книг, створених таким чином мають дуже специфічний зміст. Але все ж, і довідники по червоним вугрицям на обличчі, і словники за рішенням румунських анаграм і бланаграмм, і звіти по дерев’яним сидінням для унітазів за 2008 рік, і багато інших подібних брошур, знаходять свого читача.

4. Найпопулярніша книга за всю історію

Біблія
На сьогоднішній день її тираж налічує понад 6 мільярдів примірників.

Біблія повністю або частково перекладена на 2377 мов народів світу, повністю видана на 422 мовах. Над її перекладом працювали більше трьох тисяч перекладачів з різних країн. Щорічно в країнах світу продається і роздається безкоштовно близько 100 млн примірників Біблії.

Біблія зазнала багато випробувань: на неї накладали заборони, її палили на вогнищах, робили спроби зганьбити. Жодна з книг у світі за всю історію не була так гнана і ненавісна. Тим не менш, вона збереглася і продовжує свій шлях.

5. Найдорожчі книги

Біблія Гутенберга — $ 25-35 млн.

Перша книга, надрукована рухомим способом друку, служить традиційною точкою відліку історії книгодрукування в Європі. Вийшла в 1456 році. Всього таких книг було 180: Гутенберг надрукував 180 примірників Біблії, з них 45 — на пергаменті, решта — на італійському папері з водяними знаками. І хоча це не перша інкунабула, серед інших першодрукованих видань її виділяє виняткова якість оформлення. До наших днів в повному своєму змісті збереглася лише 21 книга.




Кодекс Лестера — $ 30,8 млн.

Це 72-сторінковий збірник з ескізами та науковими записками Леонардо да Вінчі. Містить записи і малюнки вирів, течій потоків води, а також матеріали з астрономії та геології. У 1717 році граф Лестер придбав книгу, яка досі названа його ім’ям. У 1994 році Біл Гейтс купив Кодекс Лестера за 30,8 млн. доларів.





Перше видання п’єс Шекспіра — $ 22,6 млн.




Опублікована в 1623 році, через сім років після смерті Шекспіра, книга містила 36 п’єс і 900 сторінок. Всього існує 228 копій першого видання.








Птахи Америки — $ 8,8 млн.


Ця книга Джона Джеймса Одюбона містить наукові описи та ілюстрації птахів Північної Америки. Книга була опублікована в 1827 році і добре прийнята публікою. У березні 2000 року один з останніх 120 екземплярів був проданий за $ 8,8 млн. шейх Катару Сауд.

пʼятниця, 13 березня 2015 р.

НЕВГАМОВНИЙ АНДРУХОВИЧ...

Сьогодні виповнюється 55 відомому українському поету, прозаїку і перекладачу - Юрію Андруховичу. Народився Юрій Ігорович 13 березня 1960 у Станіславі. Живе і працює в Івано-Франківську. Віце-президент Асоціації українських письменників.
1985 разом з Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу, котра одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції, продемонструвала успішний приклад творення соціо-культурного міту. З 1991 року Андрухович — співредактор літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацював також із журналом «Перевал», виступивши упорядником двох його номерів.
У часописі «Сучасність» вперше побачили світ найвагоміші прозові твори письменника: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), видані у 1997 році окремими книгами, есей «Центрально-східна ревізія» («Сучасність», 2000, № 3).
Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала вагомим чинником ферментації так званого «станіславського феномену» та формування місцевої мистецької еліти. Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов'язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й есперанто. (за матеріалами Вікіпедії).

середа, 11 березня 2015 р.

СловОпис
Київський університет імені Бориса Грінченка активно працює над інтерактивно-пізнавальним проектом «СловОпис». Мета проекту - долучити студентів України до активного пізнання рідної мови.

«СловОпис» – це віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів: неологізмів, діалектизмів, архаїзмів, жаргонізмів тощо. Табу лише на ненормативну лексику. Презентація слів відбувається у вигляді відеоблогів.

Ось сучасні цікаві слова...

вівторок, 10 березня 2015 р.

ЗОРОВА ПОЕЗІЯ ... ЗОРОПОЕЗІЯ... ЗОРЯНА ПОЕЗІЯ...
Будь-яка творча діяльність завжди пов’язана з пошуками нових виражальних засобів і форм. Щоб вплинути на читача, здивувати, вразити його уяву, митці слова часто зверталися до художніх експериментів. В українській поезії до експериментальних явищ належать візуальні (зорові) твори. їх нерідко визначають також як фігурні вірші. Візуальна (зорова) поезія — вірші, які поєднують зорові й літературні елементи в одне художнє ціле.

Фігурне віршування зародилось у давні часи. В його основу покладено таке графічне оформлення, за якого рядки вірша або виділені в рядках літери складають обриси певної фігури. Таким чином поєднуються виражальні можливості звукових та візуальних мистецтв. Звідси походить і назва — візуальна, або зорова поезія.


Винахідниками зорової поезії вважають античних митців Сіммія, Теокріта, Досіада, які своїм творам надавали вигляду різних фігур — яйця, сокири, крил, вівтаря. В античні часи поєднання слова й малюнку було непоодиноким явищем. Не випадково видатний давньоримський поет Горацій говорив, що «малюнок — та сама поезія».
Сьогодні я презентую вашій увазі творчість моєї землячки, авторки зорової поезії Валентини Коваленко.
КОБЗАР ЄДНАЄ УКРАЇНУ...

понеділок, 9 березня 2015 р.

ВІДЛУННЯ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА...

ВІДРОДИСЯ, ТАРАСЕ !
Відродися, Тарасе, мовою,
Одкровенням, душі розмовою.
Відродися, Тарасе, криницею,
Пульс життя в ній, віддача – сторицею
Того кращого, край чим уславлений.
Твоїм іменем в світі він знаний є.
Відродися білявкою-хатою,
Щедрим колосом, співом крилатим.
Край художник свій пише,
В ньому рай, пломеніє душа,
Драматург словом слід свій залишив,
А поет написав вірша.
Тож, як бачиш, кроками, рухом
Наш народ твоїм серцем живе,
Із твоїм нескореним духом,
З колін вставши, вперед іде.
І, тримаючи кетяг калини,
Біля серця вогонь не згасне.
У ім’я всієї Вкраїни,
    Я прошу, відродися, Тарасе.
                Людмила Яцура

     Тарас Шевченко... Кобзар... Геній... Пророк... І це не всі синоніми на означення однієї людини, яка для мене, передусім, є не тільки символом України, а тонким естетом, художником з душею поета. Коли ми чуємо "Тарас Шевченко" в уяві зринає книга "Кобзар" і ілюстрації до неї... Як на мене, це не зовсім справедливо, адже Шевченка-поета знають всі, а Шевченка-художника - одиниці. Ми забуваємо, що в дитинстві Тарасик мріяв про одне - бути малярем. Тому сьогодні я поведу мову про Шевченка-художника.
      Кожен, хто коли-небудь роздивлятиметься Шевченка як маляра, відразу запримітить той сумний факт, що він не встиг навіть і вивчитись, як його вже було заслано у москалі. Коли ж йому було стати видатним художником, як ще на 24 році свого життя він був кріпаком, з дитинства одірваним від рідного краю і народу, а вчився тільки випадково й уривками, тоді, як його вчитель Карл Брюллов у 9 років уже був учнем Академії, Шевченко ще у 15  був «наймитчуком», у 18 був відданий до Ширяєва фарбувати помости й покрівлі, і тільки на 25 році вступив до Академії мистецтв.

         Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка – твори  живопису  і  графіки,  що  їх  виконав  Шевченко  в  різній  техніці  протягом  усього  життя.  Збереглося  835  творів,  що  дійшли  до  нашого  часу в  оригіналах  і  частково  в  гравюрах  на  металі  й  дереві  вітчизняних  і  зарубіжних  граверів,  а  також  у  копіях,  що  їх  виконали  художники  ше  за  життя  Шевченка.уявлення  про  мистецьку  спадщину  Шевченка  доповнюють  данні  про  понад  270  втрачених  і  досі  не  знайдених  робіт. 
          Щоб не бути голослівною, пропоную вам переглянути відеофрагмент із найзнаковішими роботами Тараса Григоровича...

неділя, 8 березня 2015 р.

ЗІ СВЯТОМ ВЕСНИ ...

Я просто жінка… Грішна і земна.
Не ангел я, не перший витвір Бога. 
Так легко мною впитись без вина,
Я ж на устах залишу тільки здогад. 
Я просто жінка… Суміш сміху й сліз, 
Фонтан емоцій, джерело любові. 
Я загадка, незвіданість, ескіз,
Рожеві сни і мрії кольорові.  
Я просто жінка… Та в усі віки 
В моє ім’я творили і вмирали, 
З небес зривали в пристрасті зірки,
Співали солов’ї нічні хорали. 
Я просто жінка… Різна для усіх: 
Для когось подруга, ну а комусь єдина. 
В міцну я дружбу вірю, мов горіх, 
А як любов, то тільки лебедина.
Я просто жінка… Та лише мені
Одній дано святе наймення Мати. 
Я послана на землю, щоб в вогні
Своїх діток від бід охороняти. 
Я просто жінка… Ніжна і слабка. 
І в слабкості моя таємна сила. 
Жіноча доля, кажуть, не легка, 
Та іншої я в Бога не просила. 
Я просто жінка...
Олена Іськова