Косенко Наталія Петрівна

... Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа...

19 березня для мене особливий день, адже саме в цей день народилась моя улюблена (і не тільки моя) поетеса Ліна Костенко. Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Василівни. У її дивовижному за красою і силою поетичному голосі гармонійно поєдналися зворушлива ніжність жінки і твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття і пристрасна емоційність трибуна. Поетеса живе і творить у Києві. Вона прийшла у світ української поезії у дерзновенний і обнадійливий час, коли молоде покоління шістдесятників потужно заявило про світанок нового дня в мистецтві і суспільстві. Для мене Ліна Василівна не просто жінка, не просто поетеса, передусім вона - символ України, голос українського народу, душа нашої нації. Кожен її твір, кожен рядочок западає глибоко в серце і ... очищає. Для мене її поезія - цілющий бальзам, який гоїть рани і вселяє віру в краще майбутнє. Тому в день народження Ліни Костенко ще раз пориньмо у поетичний дивосвіт її цілющого слова і по-новому перечитаймо знайомі рядочки. Поезія Ліни Костенко — справжня, неповторна в найглибшому сенсі цього слова. Вона вбирає в себе Світ і Слово: 

Поезія — це завжди неповторність, 
якийсь безсмертний дотик до душі.