Косенко Наталія Петрівна

ЗІ СВЯТОМ ВЕСНИ ...

Я просто жінка… Грішна і земна.
Не ангел я, не перший витвір Бога. 
Так легко мною впитись без вина,
Я ж на устах залишу тільки здогад. 
Я просто жінка… Суміш сміху й сліз, 
Фонтан емоцій, джерело любові. 
Я загадка, незвіданість, ескіз,
Рожеві сни і мрії кольорові.  
Я просто жінка… Та в усі віки 
В моє ім’я творили і вмирали, 
З небес зривали в пристрасті зірки,
Співали солов’ї нічні хорали. 
Я просто жінка… Різна для усіх: 
Для когось подруга, ну а комусь єдина. 
В міцну я дружбу вірю, мов горіх, 
А як любов, то тільки лебедина.
Я просто жінка… Та лише мені
Одній дано святе наймення Мати. 
Я послана на землю, щоб в вогні
Своїх діток від бід охороняти. 
Я просто жінка… Ніжна і слабка. 
І в слабкості моя таємна сила. 
Жіноча доля, кажуть, не легка, 
Та іншої я в Бога не просила. 
Я просто жінка...
Олена Іськова